остючок
ОСТЮЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до остю́к.
Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остючок — остючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- остючок — -чка, ч. Зменш. до остюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остючок — ОСТЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до остю́к. Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (Бабляк, Літопис.., 1961, 109). Словник української мови в 11 томах