1. Словник української мови в 11 томах

остючок

ОСТЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до остю́к.

Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (Бабляк, Літопис.., 1961, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остючок — остючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. остючок — -чка, ч. Зменш. до остюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остючок — ОСТЮЧО́К, чка́, ч. Зменш. до остю́к. Коли заграє вітер, пшениці починають шелестіти. Труть колосок об колосок, перебирають остючки, як пальці струни (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах