1. Словник української мови в 11 томах

остюччя

ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к.

Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остюччя — остю́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. остюччя — -я, с. Збірн. до остюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці – біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах