остяк

ОСТЯ́К див. остяки́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остяк — остя́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. остяк — ОСТЯ́К див. остяки́. Словник української мови у 20 томах
  3. остяк — Остя́к, -ка м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126. Словник української мови Грінченка