остяк

остя́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остяк — ОСТЯ́К див. остяки́. Словник української мови у 20 томах
  2. остяк — ОСТЯ́К див. остяки́. Словник української мови в 11 томах
  3. остяк — Остя́к, -ка м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126. Словник української мови Грінченка