остюччя
остю́ччя
-я, с.
Збірн. до остюк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остюччя — остю́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці – біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34). Словник української мови в 11 томах