осушувати
ОСУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСУШИ́ТИ, осушу́, осу́шиш, док., що.
1. Відводячи надмірну, зайву вологу, робити заболочений ґрунт придатним для господарського використання.
Меліоративні роботи на схід від містечка осушували болота, а вслід за ними поставали нові, залізобетонні будиночки (Ірина Вільде);
Для того, щоб осушити болото, треба насамперед відвести з нього зайву воду, прорити канали (з наук.-попул. літ.);
// Робити сухим, відводячи воду (про водойму).
– Осушимо став, збільшимо площу землі, посадимо капусту, – вирішив В'юн (Ю. Мокрієв);
– Ваша річка у наш план не входить, але ви можете її осушувати своїми силами (М. Чабанівський).
2. розм. Повністю, до дна випивати вміст чого-небудь.
Купець осушив ковша, крекнув, витер вуса, пожбурив медоварові великого шкіряного гамана (П. Загребельний);
Обмінявшись кров'ю, дружинники виповнили клятвені келихи янтарним вином і мовчки осушили їх (Д. Міщенко).
3. Витерти (про сльози, очі); перестати плакати.
[Хор:] Час нам сльози осушити (І. Котляревський).
4. рідко. Робити що-небудь сухим по поверхні; обсушувати.
Зійде сонце; Осушить [могили], пригріє (Т. Шевченко);
Сонце і швидкий рух осушували його (І. Багряний).
Значення в інших словниках
- осушувати — осу́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- осушувати — див. пиячити; сушити Словник синонімів Вусика
- осушувати — -ую, -уєш, рідко осушати, -аю, -аєш, недок., осушити, осушу, осушиш, док., перех. 1》 Відводячи надмірну, зайву вологу, робити придатним для господарського використання (заболочений ґрунт). || Робити сухим, відводячи воду (про водойму). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осушувати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- осушувати — ОСУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСУШИ́ТИ, осушу́, осу́шиш, док., перех. 1. Відводячи надмірну, зайву вологу, робити придатним для господарського використання (заболочений грунт). Словник української мови в 11 томах
- осушувати — Осушувати, -шую, -єш сов. в. осуши́ти, -шу́, -шиш, гл. = обсушувати, обсушити. Зійде сонце, осушить, пригріє. Шевч. Словник української мови Грінченка