1. Словник української мови у 20 томах

осявати

ОСЯВА́ТИ, а́є і ОСЯ́ЮВАТИ, ює, недок., ОСЯ́ЯТИ і рідко ОСЯ́ТИ, я́є, док.

1. кого, що. Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати.

Хмари розійшлися, і з-за них визирнув місяць, осяваючи все навкруги (Б. Грінченко);

Матові електричні лампи м'яко осявали затишну кімнату (П. Загребельний);

В казані щось заблищало й осяяло всю печеру (І. Нечуй-Левицький);

Воно [сонце] осяло і зогріло землю І щедро всім дало свого проміння (В. Самійленко);

Героїв [п'єс] осявають вогні рампи і софітів (Ю. Мартич);

// що, перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя і т. ін.).

Обличчя його осявала посмішка (І. Сенченко);

Мало було сказати, що її обличчя осявала сонячна посмішка. Воно світилося щастям (С. Журахович);

// перен. Приносити радість, зігрівати.

* Образно. Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця (М. Коцюбинський).

2. кого, що, перен. Несподівано з'являтися, приходити (про думку, догадку).

Всіх разом осяла одна думка (М. Коцюбинський);

// Облагороджувати, одухотворяти.

Він [актор] вражає глядача не тільки в плані дорученої йому ролі, але й в особистому внутрішньому своєму плані, який осяває зсередини роль (О. Довженко);

Віковічний дух єства Осява: овіва Мрія злотокрила (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осявати — осява́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осявати — (стало) сяяти; (світлом) освітлювати; (обличчя) опромінювати, одухотворяти, ок. променити; (шлях) світити, вказувати, помагати долати; (- думку) стукати в голову, блискати, сов. осіняти. Словник синонімів Караванського
  3. осявати — -ає і осяювати, -ює, недок., осяяти, -яє, док., перех. 1》 Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. || перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осявати — ОСІНИ́ТИ (про здогад, ідею і т. ін. — раптово з'явитися, виникнути), ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ), СЯЙНУ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ОЗОРИ́ТИ поет. рідше. — Недок.: осіня́ти, ося́ювати, осява́ти, озо́рювати. — А де ти живеш, Катю?... Словник синонімів української мови
  5. осявати — Осява́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осявати — ОСЯВА́ТИ, а́є і ОСЯ́ЮВАТИ, ює, недок., ОСЯ́ЯТИ і рідко ОСЯ́ТИ, я́є, док., перех. 1. Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. Хмари розійшлися, і з-за них визирнув місяць, осяваючи все навкруги (Гр. Словник української мови в 11 томах