осяйнути
ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.
Однокр. до осява́ти 1, 2.
Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Б. Грінченко);
Янкель притих. Його осяйнула думка (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осяйнути — осяйну́ти дієслово доконаного виду залити світлом; осяйнути Орфографічний словник української мови
- осяйнути — -ну, -неш, док., перех., книжн. Однокр. до осявати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осяйнути — ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., книжн. Однокр. до осява́ти 1, 3. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Гр., І, 1963, 369); Янкель притих. Його осяйнула думка (Довж., І, 1958, 268). Словник української мови в 11 томах