1. Словник української мови в 11 томах

осяйнути

ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., книжн. Однокр. до осява́ти 1, 3.

Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Гр., І, 1963, 369);

Янкель притих. Його осяйнула думка (Довж., І, 1958, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осяйнути — осяйну́ти дієслово доконаного виду залити світлом; осяйнути Орфографічний словник української мови
  2. осяйнути — -ну, -неш, док., перех., книжн. Однокр. до осявати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осяйнути — ОСЯЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до осява́ти 1, 2. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Б. Грінченко); Янкель притих. Його осяйнула думка (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах