осікатися

ОСІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІКТИ́СЯ, осічу́ся, осіче́шся, док.

1. розм., рідко. Те саме, що обсіка́тися 1.

2. заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю).

3. Зазнавати невдачі в чому-небудь.

[Кирило:] А на нашому [панові] – осікся [Харко]... Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав – та пізно вже... (Панас Мирний).

4. Раптово припиняти які-небудь дії, розмову і т. ін.

Знає Іван, чим вразити жінку, і Марійка осікається, з зітханням поглядаючи на дочку (М. Стельмах);

– Послухай, хлопче... – промовив новенький [в'язень]. І враз осікся (Ю. Збанацький);

Гайдук, що зібрався вже батькувати синів, осікся, почав сердито смоктати цигарку (А. Дімаров);

// Раптово перестати звучати (про голос).

Голос його раптом осікся .. Хлопець був вражений до краю: ніколи ще він не бачив свого вчителя таким! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осікатися — осіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осікатися — -аюся, -аєшся, недок., осіктися, осічуся, осічешся, док. 1》 розм., рідко. Те саме, що обсікатися 1). 2》 заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю). 3》 Зазнавати поразки в чому-небудь. 4》 Раптово припиняти які-небудь дії, розмову і т. ін. || Раптово замовкати, затихати (про голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осікатися — ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. осікатися — ОСІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІКТИ́СЯ, осічу́ся, осіче́шся, док. 1. розм., рідко. Те саме, що обсіка́тися 1. 2. заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю). 3. Зазнавати невдачі в чому-небудь. Словник української мови в 11 томах