осікатися
ОСІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІКТИ́СЯ, осічу́ся, осіче́шся, док.
1. розм., рідко. Те саме, що обсіка́тися 1.
2. заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю).
3. Зазнавати невдачі в чому-небудь.
[Кирило:] А на нашому [панові] — осікся [Харко]… Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже… (Мирний, V, 1955, 142).
4. Раптово припиняти які-небудь дії, розмову і т. ін.
Знає Іван, чим вразити жінку, і Марійка осікається, з зітханням поглядаючи на дочку (Стельмах, На.. землі, 1949, 150);
— Послухай, хлопче… — промовив новенький [в’язень]. І враз осікся (Збан., Єдина, 1959, 101);
Гайдук, що зібрався вже батькувати синів, осікся, почав сердито смоктати цигарку (Дім., І будуть люди, 1964, 230);
// Раптово замовкати, затихати (про голос).
Голос його раптом осікся.. Хлопець був вражений до краю: ніколи ще він не бачив свого вчителя таким! (Гончар, Таврія, 1952, 248).
Значення в інших словниках
- осікатися — осіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- осікатися — -аюся, -аєшся, недок., осіктися, осічуся, осічешся, док. 1》 розм., рідко. Те саме, що обсікатися 1). 2》 заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю). 3》 Зазнавати поразки в чому-небудь. 4》 Раптово припиняти які-небудь дії, розмову і т. ін. || Раптово замовкати, затихати (про голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
- осікатися — ОСІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОСІКТИ́СЯ, осічу́ся, осіче́шся, док. 1. розм., рідко. Те саме, що обсіка́тися 1. 2. заст., спец. Давати осічку (про вогнепальну зброю). 3. Зазнавати невдачі в чому-небудь. [Кирило:] А на нашому [панові] – осікся [Харко]. Словник української мови у 20 томах
- осікатися — ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок. Словник синонімів української мови