осічка
ОСІ́ЧКА, и, ж.
1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою.
Адміністратор .. намагається вистрілити: п'ять осічок підряд (Ю. Яновський);
Наган дав осічку аж двічі... (Є. Плужник).
2. перен., розм. Невдача в якій-небудь справі.
Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс);
Рано вона із своїм винаходом на людські очі показується. Щоб осічки не вийшло (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осічка — осі́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- осічка — -и, ж. 1》 Відсутність пострілу після натискання на спусковий гачок через несправність зброї чи набою. 2》 перен., розм. Невдача в якій-небудь справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осічка — Схибка Словник чужослів Павло Штепа
- осічка — Відсутність пострілу після нормального спрацювання механізмів вогнепальної зброї. Універсальний словник-енциклопедія
- осічка — да́ти осі́чку. Виявитися неспроможним у якій-небудь справі; не спрацювати. Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс). Фразеологічний словник української мови
- осічка — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
- осічка — ОСІ́ЧКА, и, ж. 1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою. Адміністратор.. намагається вистрілити: п’ять осічок підряд (Ю. Янов., V, 1959, 119); Наган дав осічку аж двічі… (Плужник, Вибр., 1966, 65). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах