1. Словник синонімів української мови

осічка

НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм. (несподівана невдача в здійсненні якої-небудь справи, задуму); ПРО́МАХ (невдалий наслідок якої-небудь справи); НЕВЕЗІ́ННЯ розм. (постійні невдачі, що переслідують кого-небудь). Невдача роботи над першою книгою, навіть цілковитий неуспіх першої книги ні в якому разі не повинні обірвати в молодого літератора його бажання.. писати (Ю. Смолич); Будьмо щасливі наперекір всім недогодам і неприємностям (М. Коцюбинський); Неуспіх у воєнній операції; Марина Остапівна, коротко й сухо перелічивши всі зриви, які сталися в цеху.., проголосила: у неї немає певності в тому, що бригада Павлюк справиться з таким відповідальним завданням (В. Козаченко); (Вітровий:) Нікого не підготував, не порадився з активом, думав, сам все зможу, — зачитаю план на зборах і всі проголосують "за", а вийшла осічка (О. Корнійчук); Радіти з перемог і хвилюватися через промахи; А сьогодні настрій ще гірший, бо, крім усього, я ще й злий. Не знаю навіть, на що звернути — на невезіння чи на свою ж недотелепуватість (Н. Тихий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осічка — осі́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. осічка — -и, ж. 1》 Відсутність пострілу після натискання на спусковий гачок через несправність зброї чи набою. 2》 перен., розм. Невдача в якій-небудь справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осічка — Схибка Словник чужослів Павло Штепа
  4. осічка — ОСІ́ЧКА, и, ж. 1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою. Адміністратор .. намагається вистрілити: п'ять осічок підряд (Ю. Яновський); Наган дав осічку аж двічі... (Є. Плужник). 2. перен., розм. Словник української мови у 20 томах
  5. осічка — Відсутність пострілу після нормального спрацювання механізмів вогнепальної зброї. Універсальний словник-енциклопедія
  6. осічка — да́ти осі́чку. Виявитися неспроможним у якій-небудь справі; не спрацювати. Логіка Самійла Овсійовича в чомусь дала осічку: Федір Іполитович іще не такий, яким хочеться його мати Євецькому (Ю. Шовкопляс). Фразеологічний словник української мови
  7. осічка — ОСІ́ЧКА, и, ж. 1. Відсутність пострілу при спуску курка через несправність зброї або набою. Адміністратор.. намагається вистрілити: п’ять осічок підряд (Ю. Янов., V, 1959, 119); Наган дав осічку аж двічі… (Плужник, Вибр., 1966, 65). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах