1. Словник української мови у 20 томах

отакенний

ОТАКЕ́ННИЙ, а, е, займ., розм.

Підсил. до отаки́й 2.

Поглянемо – аж отакенна завтовшки залізяка у ній [у машині] застряла (Панас Мирний);

Мар'яна навшпиньках підійшла до ліжка: – Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний! – і вона затормошила Яшка (А. Головко);

Стернями та картоплищами я скочуюсь до микитівського ставочка, де були отакенні коропи (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отакенний — отаке́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. отакенний — див. Великий; високий Словник синонімів Вусика
  3. отакенний — -а, -е, займ. Збільш. до отакий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отакенний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. отакенний — ОТАКЕ́ННИЙ, а, е, займ. Збільш. до отаки́й 2. Поглянемо — аж отакенна завтовшки залізяка у ній [у машині] застряла (Мирний, IV, 1955, 247); Мар’яна навшпиньках підійшла до ліжка: — Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний!... Словник української мови в 11 томах