отакенний

ОТАКЕ́ННИЙ, а, е, займ. Збільш. до отаки́й 2.

Поглянемо — аж отакенна завтовшки залізяка у ній [у машині] застряла (Мирний, IV, 1955, 247);

Мар’яна навшпиньках підійшла до ліжка: — Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний! — і вона затормошила Яшка (Головко, І, 1957, 158);

Стернями та картоплищами я скочуюсь до микитівського ставочка, де були отакенні коропи (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отакенний — отаке́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. отакенний — див. Великий; високий Словник синонімів Вусика
  3. отакенний — -а, -е, займ. Збільш. до отакий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отакенний — ОТАКЕ́ННИЙ, а, е, займ., розм. Підсил. до отаки́й 2. Поглянемо – аж отакенна завтовшки залізяка у ній [у машині] застряла (Панас Мирний); Мар'яна навшпиньках підійшла до ліжка: – Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний! – і вона затормошила Яшка (А. Словник української мови у 20 томах
  5. отакенний — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови