1. Словник української мови у 20 томах

отаманський

ОТАМА́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до ота́ман.

Біля греблі Погибу і Підіпригору зустрічає агент отаманської контррозвідки Денис Бараболя (М. Стельмах);

Короговка на отаманській щоглі нагнулася (Ю. Мушкетик);

// Належний отаманові.

Кирило Тур уступив йому своє отаманське місце (П. Куліш);

Два вербівські бурлаки збудували коло отаманського хутора дві землянки і, поженившись, завели господарство (І. Нечуй-Левицький);

// Такий, як у отамана.

Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок, а .. темні розумні очі виявляли щось хазяйське, отаманське (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отаманський — отама́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. отаманський — -а, -е. Прикм. до отаман. || Належний отаманові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отаманський — Ота́манський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. отаманський — ОТАМА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ота́ман. Біля греблі Погибу і Підіпригору зустрічає агент отаманської контррозвідки Денис Бараболя (Стельмах, II, 1962, 59); // Належний отаманові. Кирило Тур уступив йому своє отаманське місце (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. отаманський — Отаманський, -а, -е Атаманскій. Левиц. Пов. 235. Словник української мови Грінченка