1. Словник української мови у 20 томах

отаманчик

ОТАМА́НЧИК, а, ч., зневажл.

Зменш. до ота́ман.

– Наколи отаманчик затіяв проти нас боротьбу, ми дамо йому відсіч... (О. Слісаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отаманчик — отама́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. отаманчик — -а, ч. Зневажл. до отаман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отаманчик — ОТАМА́НЧИК, а, ч. Зневажл. до ота́ман. — Доб’ємо тутешніх отаманів і отаманчиків, що розплодились за війну по лісах (Цюпа, Три явори, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах