отаманчик
отама́нчик
-а, ч.
Зневажл. до отаман.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отаманчик — отама́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- отаманчик — ОТАМА́НЧИК, а, ч., зневажл. Зменш. до ота́ман. – Наколи отаманчик затіяв проти нас боротьбу, ми дамо йому відсіч... (О. Слісаренко). Словник української мови у 20 томах
- отаманчик — ОТАМА́НЧИК, а, ч. Зневажл. до ота́ман. — Доб’ємо тутешніх отаманів і отаманчиків, що розплодились за війну по лісах (Цюпа, Три явори, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах