отарник
ОТА́РНИК, а, ч.
Той, хто пасе отару; чабан.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отарник — ота́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- отарник — -а, ч. Той, хто пасе отару; чабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отарник — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
- отарник — ОТА́РНИК, а, ч. Той, хто пасе отару; чабан. Словник української мови в 11 томах