отетеріло
ОТЕТЕРІ́ЛО, розм.
Присл. до отетері́лий 2.
Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Олесь Досвітній);
Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отетеріло — отетері́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- отетеріло — розм. Присл. до отетерілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- отетеріло — ОТЕТЕРІ́ЛО, розм. Присл. до отетері́лий 2. Орест отетеріло стояв перед цими гігантськими спорудами і почував себе безсилим і нікчемним (Досв., Вибр., 1959, 353); Какура отетеріло витріщив очі, щоки його надулися.., бриль зсунувся на потилицю (Чаб., Катюша, 1960,10). Словник української мови в 11 томах