1. Словник української мови у 20 томах

отоплювати

ОТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш, док., що, рідко.

Обігрівати приміщення печами; опалювати.

Ніхто цього приміщення ніколи не отоплював (Ю. Збанацький);

Сама хатка зосталася у Горпини на старість, але й та була похилена, полупана. Гірким заробітком “за сніп” не можна було гаразд і отопити її (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отоплювати — ото́плювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отоплювати — -юю, -юєш і отопляти, -яю, -яєш, недок., отопити, -оплю, -опиш, док., перех., рідко. Обігрівати приміщення печами; опалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отоплювати — Опалювати, опаляти, опалити, поспалювати, гріти, зогрівати, зогріти, позогрівати, нагрівати, нагріти, понагрівати, угрівати, угріти, повгрівати, теплити, степлювати, степлити, постеплювати, утеплювати, утеплити, повтеплювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. отоплювати — ОПА́ЛЮВАТИ (робити теплим приміщення печами або спеціальними нагрівальними пристроями), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ОТО́ПЛЮВАТИ рідко. — Док.: опали́ти, обігрі́ти, огрі́ти, отопи́ти. Надворі травень, але оранжерею ще опалюють (О. Словник синонімів української мови
  5. отоплювати — ОТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш, док., перех., рідко. Обігрівати приміщення печами; опалювати. Ніхто цього приміщення ніколи не отоплював (Збан. Словник української мови в 11 томах
  6. отоплювати — Отоплювати, -плюю, -єш сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого. Словник української мови Грінченка