отоплювати
ОПА́ЛЮВАТИ (робити теплим приміщення печами або спеціальними нагрівальними пристроями), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ОТО́ПЛЮВАТИ рідко. — Док.: опали́ти, обігрі́ти, огрі́ти, отопи́ти. Надворі травень, але оранжерею ще опалюють (О. Донченко); До грубки, яка обігрівала все приміщення станції, тулилося кілька маленьких істот (М. Чабанівський); Пічка огрівала й другу класну кімнату (О. Копиленко); Ніхто цього приміщення ніколи не отоплював (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отоплювати — ото́плювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- отоплювати — -юю, -юєш і отопляти, -яю, -яєш, недок., отопити, -оплю, -опиш, док., перех., рідко. Обігрівати приміщення печами; опалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отоплювати — Опалювати, опаляти, опалити, поспалювати, гріти, зогрівати, зогріти, позогрівати, нагрівати, нагріти, понагрівати, угрівати, угріти, повгрівати, теплити, степлювати, степлити, постеплювати, утеплювати, утеплити, повтеплювати Словник чужослів Павло Штепа
- отоплювати — ОТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш, док., що, рідко. Обігрівати приміщення печами; опалювати. Ніхто цього приміщення ніколи не отоплював (Ю. Словник української мови у 20 томах
- отоплювати — ОТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш, док., перех., рідко. Обігрівати приміщення печами; опалювати. Ніхто цього приміщення ніколи не отоплював (Збан. Словник української мови в 11 томах
- отоплювати — Отоплювати, -плюю, -єш сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму. Г. Барв. 23. 2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого. Словник української мови Грінченка