1. Словник української мови у 20 томах

ототожнювати

ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.

Визнавати яких-небудь осіб або якісь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до кого-, чого-небудь.

Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Ю. Мушкетик);

Я все це писав, аби довести, що не слід ототожнювати мене з інтелігентиком Загатним (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ототожнювати — отото́жнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ототожнювати — (з чим) уподібнювати <�прирівнювати> до чого. Словник синонімів Караванського
  3. ототожнювати — -юю, -юєш, недок., ототожнити, -ню, -ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ототожнювати — УПОДІ́БНЮВАТИ (робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось), ПРИРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, НАБЛИЖА́ТИ, НАБЛИ́ЖУВАТИ, ОТОТО́ЖНЮВАТИ, ІДЕНТИФІКУВА́ТИ книжн. (визнавати цілком однаковим). — Док. Словник синонімів української мови
  5. ототожнювати — ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах