ототожнюватися

ОТОТО́ЖНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТОТО́ЖНИТИСЯ, нюся, нишся, док.

1. Ставати тотожним, однаковим, однорідним з ким-, чим-небудь; уподібнюватися до кого-, чого-небудь.

У спектрі Марса надійно ототожнюються численні компоненти смуг вуглекислого газу (з наук.-попул. літ.);

До речі, про кохання. Сучасне трактування його молодими переважно ототожнюється із сексом (з газ.);

Здійсниться мрія древніх мудреців та філософів, атом дорівняється космосу, людина ототожниться з безмірністю (О. Бердник).

2. тільки недок. Пас. до отото́жнювати.

Вони йшли пішки, надаючи всьому тої повільності, що завжди ототожнюється з торжеством (П. Загребельний);

У вченні Піфагора центральним поняттям було число .. Речі ототожнювалися з числами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me