отямлюватися
ОТЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. отя́мляться; док.
Те саме, що опам'ято́вуватися.
Юра отямлюється від того, що його занурюють головою в річку (Ю. Смолич);
Щось міцно вдарило його по потилиці, він знепритомнів і отямився в тюрмі (В. Собко);
Оця відомість була для мене такою несподіванкою, що довго я попросту не міг отямитися... (І. Франко);
Василь довго не міг отямитися, поява Ніни була такою несподіваною, що він не встиг рота розкрити (А. Хижняк);
Левко вже хотів щось крикнути різке й зухвале, та раптом отямивсь (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отямлюватися — отя́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- отямлюватися — ОТЯМИТИСЯ, див. ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- отямлюватися — -ююся, -юєшся, недок., отямитися, -млюся, -мишся; мн. отямляться; док. Те саме, що опам'ятовуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отямлюватися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
- отямлюватися — ОТЯ́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. отя́мляться; док. Те саме, що опам’ято́вуватися. Юра отямлюється від того, що його занурюють головою в річку (Смолич, II, 1958, 55); Щось міцно вдарило його по потилиці... Словник української мови в 11 томах