оформлення
ОФО́РМЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. офо́рмити і офо́рмитися.
Сюжет, що накреслився як основа майбутнього твору, я “виношую” .. Оце “виношування” я назвав би достиганням, певним оформленням думок (Мирослав Ірчан);
Коли театр Соловцова вирішив поставити новий твір А. Луначарського “Олівер Кромвель”, Петрицький взявся за оформлення (з наук. літ.);
Виходячи вже із “ЗАГСу” після оформлення шлюбу, Віктор раптом спинивсь і спитав дружину: – Скажи, Людонько, ти дуже щаслива зараз? (А. Головко);
Сварка виникла з дрібниці – зайшла мова про оформлення документів для паспорта (О. Гончар).
2. Зовнішнє оздоблення чого-небудь.
Головна роль живописно-декоративного оформлення українського народного одягу – виявлення його основної форми, краси (з наук. літ.);
Зв'язок елементів оформлення книжки з її характером і змістом обов'язковий (із журн.).
△ (1) Ми́тне офо́рмлення – процедура поміщення транспортних засобів і товарів в умови певного режиму та виконання митницею процедур митного контролю зі справлянням установлених мита, податків, митних та інших зборів і заповненням відповідних документів.
Значення в інших словниках
- оформлення — офо́рмлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оформлення — -я, с. 1》 Дія за знач. оформити, оформляти і оформитися, оформлятися. 2》 Зовнішнє оздоблення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оформлення — Офо́рмлення, -ння; -млення, -млень і мленнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оформлення — ОФО́РМЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. офо́рмити, оформля́ти і офо́рмитися, оформля́тися. І ось сюжет, що накреслився, як основа майбутнього твору, я "виношую".. Словник української мови в 11 томах