оформлення
ОФО́РМЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. офо́рмити, оформля́ти і офо́рмитися, оформля́тися.
І ось сюжет, що накреслився, як основа майбутнього твору, я "виношую".. Оце "виношування" я назвав би достиганням, певним оформленням думок (Ірчан, II, 1958, 444);
Коли театр Соловцова вирішив поставити новий твір А. Луначарського "Олівер Кромвель", Петрицький взявся за оформлення (Мист., 6, 1965, 17);
Виходячи вже із "ЗАГСу" після оформлення шлюбу, Віктор раптом спинивсь і спитав дружину: — Скажи, Людонько, ти дуже щаслива зараз? (Головко, І, 1957, 478);
Сварка виникла з дрібниці — зайшла мова про оформлення документів для паспорта (Гончар, Тронка, 1963, 139).
2. Зовнішнє оздоблення чого-небудь.
Головна роль живописно-декоративного оформлення українського народного одягу — виявлення його основної форми, краси (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 47).
Значення в інших словниках
- оформлення — офо́рмлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оформлення — -я, с. 1》 Дія за знач. оформити, оформляти і оформитися, оформлятися. 2》 Зовнішнє оздоблення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оформлення — ОФО́РМЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. офо́рмити і офо́рмитися. Сюжет, що накреслився як основа майбутнього твору, я “виношую” .. Оце “виношування” я назвав би достиганням, певним оформленням думок (Мирослав Ірчан)... Словник української мови у 20 томах
- оформлення — Офо́рмлення, -ння; -млення, -млень і мленнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)