офіціальний

ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.

Те саме, що офіці́йний.

Коли б Козакова запитали, де кінчаються його суто службові, офіціальні справи і де починаються особисті, то він тільки здвигнув би на це плечима (О. Гончар);

Завдяки здоровій горлянці .. він перекрикував офіціального промовця (Ірина Вільде);

Він трохи жахнувся, бо не любив і боявся тих офіціальних пакетів (І. Нечуй-Левицький);

Офіціальне визнання Ольвією верховної влади Риму відбулося .. в перші роки царювання римського імператора Септімія Севера, на початку III ст. н. е. (з наук. літ.);

Для впорядкування нашої наукової, технічної й офіціальної мови організовано в нас уже кілька комісій (В. Самійленко);

В селі він зайшов зразу до сільради, з'ясував голові мету свого приїзду і, нарешті, показав офіціальне замовлення спілки (І. Микитенко);

Козаков також виступив наперед, звертаючись до Сагайди з якоюсь підкресленою офіціальною шанобливістю (О. Гончар);

Вурм чаю не схотів і холодним офіціальним тоном зразу перейшов до справи (О. Довженко);

– Мене з військової служби списали за ідіотизм, і особлива комісія офіціально визнала ідіотом. Я офіціальний ідіот (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).