офіціальний
ОФІЦІ́ЙНИЙ (який запроваджується, видається урядовою установою або службовою особою), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ. Вона ридала від щастя, що Василь, навіть всупереч отій офіційній похоронній, лишився живий (Я. Баш); Рада.. виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Леся Українка); Урядових вказівок ще немає, а в моїх руках тільки твоя приватна телеграма (І. Ле).
ОФІЦІ́ЙНИЙ (витриманий відповідно до правил), ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, УРЯДО́ВИЙ заст.; ФОРМА́ЛЬНИЙ (який ґрунтується на дотриманні формальностей). На офіційне звернення Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка... (І. Багмут); В селі він зайшов зразу до сільради, з'ясував голові мету свого приїзду і, нарешті, показав офіціальне замовлення спілки (І. Микитенко); (Кай Летіцій (з урядовою повагою):) Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, що син твій знайдеться, як він живий (Леся Українка); — З переправи? — зустрів Самієв Хаєцького, не чекаючи формального рапорту (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- офіціальний — офіціа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- Офіціальний — Офіційний Неправильно-правильно
- офіціальний — -а, -е. Те саме, що офіційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіціальний — ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що офіці́йний. Коли б Козакова запитали, де кінчаються його суто службові, офіціальні справи і де починаються особисті, то він тільки здвигнув би на це плечима (О. Гончар); Завдяки здоровій горлянці .. Словник української мови у 20 томах
- офіціальний — ОФІЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що офіці́йний. Коли б Козакова запитали, де кінчаються його суто службові, офіціальні справи і де починаються особисті, то він тільки здвигнув би на це плечима (Гончар, III, 1959, 431); Завдяки здоровій горлянці.. Словник української мови в 11 томах