офіціант
ОФІЦІА́НТ, а, ч.
Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви.
Публіка .. не звертала на Грицька уваги. Тільки офіціант, що крутився між столиками, з підозрінням скосив на його [на нього] очі (С. Васильченко);
Севочка покликав офіціанта, розплатився і вийшов з ресторану в дуже доброму настрої (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офіціант — офіціа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- офіціант — -а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви і питво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіціант — офіціа́нт (нім. Offiziant, від лат. officium – обов’язок, служба) працівник ресторану, їдальні, кафе, який обслуговує відвідувачів. Словник іншомовних слів Мельничука
- офіціант — ОФІЦІА́НТ (працівник, який подає страви); СТЮА́РД (на судні). Меткий офіціант подав меню (Л. Дмитерко). Словник синонімів української мови
- офіціант — ОФІЦІА́НТ, а, ч. Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що обслуговує відвідувачів, подаючи страви. Публіка.. не звертала на Грицька уваги. Тільки офіціант, що крутився між столиками, з підозрінням скосив на його очі (Вас. Словник української мови в 11 томах