1. Словник української мови у 20 томах

офіціозний

ОФІЦІО́ЗНИЙ, а, е.

Який формально не зв'язаний з урядом, але насправді проводить його точку зору; напівофіційний.

Вже голод шириться й зараза тифозна, А з Відня газета зве офіціозна: – Галичино, думай о собі сама! (І. Франко);

Наш народ хоче мати справжніх, не придуманих, не офіціозних героїв (з публіц. літ.);

Офіціозна преса.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіціозний — офіціо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. офіціозний — -а, -е. Який формально не зв'язаний з урядом, але насправді здійснює або безоглядно підтримує його політику. Офіціозна преса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. офіціозний — офіціо́зний (нім. offizios) той, що формально не зв’язаний з урядом, але насправді здійснює його політику. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. офіціозний — Офіціо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. офіціозний — ОФІЦІО́ЗНИЙ, а, е. Який формально не зв’язаний з урядом, але насправді проводить його точку зору; напівофіційний. Вже голод шириться й зараза тифозна, А з Відня газета зве офіціозна: — Галичино, думай о собі сама! (Фр., XIII, 1954, 168); Офіціозна преса. Словник української мови в 11 томах