1. Словник української мови у 20 томах

охочекомонний

ОХОЧЕКОМО́ННИЙ, а, е, заст.

Який належить до добровільної кавалерії.

– Охочекомонний відділ, – казала тітка, – бачиш, які гарні! Один в одного, як вибрані! (Б. Лепкий);

– Рудольф так і мовить про Наливайка, як про охочекомонне військо Острозьких (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охочекомонний — охочекомо́нний прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  2. охочекомонний — -а, -е, заст. Який належав до вільної кавалерії; нерегулярний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охочекомонний — Охочекомо́нний, -нного; -ні, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. охочекомонний — ОХОЧЕКОМО́ННИЙ, а, е, заст. Який належить до вільної кавалерії; нерегулярний. — Рудольф так і мовить про Наливайка, як про охочекомонне військо Острозьких (Ле, Україна, 1940, 185). Словник української мови в 11 томах
  5. охочекомонний — Охочекомонний, -а, -е Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія. Словник української мови Грінченка