оцелот
ОЦЕЛО́Т, а, ч.
Велика дика кішка з брунатною або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; цінний хутровий звір.
В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (з навч. літ.);
Оцелоти .. вночі полюють на мишей, плазунів, мавп і птахів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оцелот — оцело́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оцелот — -а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; має промислове значення як хутровий звір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оцелот — Хижий ссавець із родини котячих, заселяє ліси Пд. Америки та Пн. Америки (на пд. від Техасу); довж. тіла бл. 80 см, хвоста бл. 50 см; забарвлення пісочно-жовте з темними плямами та кільцями. Універсальний словник-енциклопедія
- оцелот — ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці і має промислове значення як хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (Посібник з зоогеогр., 1956, 42). Словник української мови в 11 томах