1. Орфографічний словник української мови

оцелот

оцело́т

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцелот — -а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; має промислове значення як хутровий звір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оцелот — ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з брунатною або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці; цінний хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (з навч. літ.); Оцелоти .. Словник української мови у 20 томах
  3. оцелот — Хижий ссавець із родини котячих, заселяє ліси Пд. Америки та Пн. Америки (на пд. від Техасу); довж. тіла бл. 80 см, хвоста бл. 50 см; забарвлення пісочно-жовте з темними плямами та кільцями. Універсальний словник-енциклопедія
  4. оцелот — ОЦЕЛО́Т, а, ч. Велика дика кішка з коричнюватою або жовтувато-сірою плямистою шкурою, що водиться в Центральній та Південній Америці і має промислове значення як хутровий звір. В Центральноамериканській підобласті досить поширений оцелот (Посібник з зоогеогр., 1956, 42). Словник української мови в 11 томах