1. Словник української мови у 20 томах

оціпенілість

ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко.

Стан за знач. оціпені́лий 2.

Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оціпенілість — оціпені́лість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оціпенілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпенілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оціпенілість — ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпені́лий. Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (Гончар, Таврія.., 1957, 384). Словник української мови в 11 томах