оціпеніння
ОЦІПЕНІ́ННЯ, я, с., рідко.
Стан за знач. оціпені́ти.
Якесь оціпеніння охопило його, тільки голова палала (І. Микитенко);
Мати .. знову в оціпенінні притулилася головою до сина (М. Стельмах);
Секунда загального оціпеніння пройшла (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оціпеніння — оціпені́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- оціпеніння — -я, с., рідко. Стан за знач. оціпеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оціпеніння — СПЛЯ́ЧКА (стан різко пониженої життєдіяльності в деяких тварин у несприятливі пори року), ОЦІПЕНІ́ННЯ. Зимова сплячка ведмедів, борсуків, їжаків; Оціпеніння птахів дуже відрізняється від сплячки ссавців... Словник синонімів української мови
- оціпеніння — ОЦІПЕНІ́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. оціпені́ти. Якесь оціпеніння охопило його, тільки голова палала (Мик., II, 1957, 280); Мати.. знову в оціпенінні притулилася головою до сина (Стельмах, Правда.., 1961, 31). Словник української мови в 11 томах