очарування
ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. очарува́ти і стан за знач. очарува́тися.
Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська);
Таки ж бо справжнє єсть очарування, Коли ото старенький Єлисей Або Тодось вам юшки насипає (М. Рильський);
Музика знов звучить у моїх вухах і очарування охоплює мене (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очарування — очарува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- очарування — -я, с., рідко. Стан за знач. очарувати і очаруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очарування — ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. очарува́ти і очарува́тися. Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (Коб. Словник української мови в 11 томах