очарування
ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Стан за знач. очарува́ти і очарува́тися.
Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (Коб., III, 1956, 222);
Таки ж бо справжнє єсть очарування, Коли ото старенький Єлисей Або Тодось вам юшки насипає (Рильський, Зграя.., 1960, 33);
Музика знов звучить у моїх вухах і очарування охоплює мене (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очарування — очарува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- очарування — -я, с., рідко. Стан за знач. очарувати і очаруватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очарування — ОЧАРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. очарува́ти і стан за знач. очарува́тися. Всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська); Таки ж бо справжнє єсть очарування, Коли ото старенький Єлисей Або Тодось вам юшки насипає (М. Словник української мови у 20 томах