1. Словник української мови у 20 томах

очата

ОЧА́ТА, а́т, мн.

Зменш.-пестл. до о́чі.

Очата [дівчини], як дві небесні планети (М. Куліш);

Хлоп'я по-змовницьки повело очатами в бік дядька (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очата — див. очі Словник синонімів Вусика
  2. очата — ОЧА́ТА, а́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. Хлоп’я по-змовницьки повело очатами в бік дядька (Гончар, II, 1959, 195). Словник української мови в 11 томах