1. Словник української мови в 11 томах

очата

ОЧА́ТА, а́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі.

Хлоп’я по-змовницьки повело очатами в бік дядька (Гончар, II, 1959, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очата — див. очі Словник синонімів Вусика
  2. очата — ОЧА́ТА, а́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. Очата [дівчини], як дві небесні планети (М. Куліш); Хлоп'я по-змовницьки повело очатами в бік дядька (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах