1. Словник української мови у 20 томах

очевидно

ОЧЕВИ́ДНО.

1. Присл. до очеви́дний.

[Юда (очевидно імпровізує пародію на чиюсь промову):] Жий [живи], рибонько! (Леся Українка);

Князь Юрій Збаразький писав королю, що ніколи ще небезпека “війни з рабами” не загрожувала так очевидно (з наук. літ.);

Збірка “Шуми весняні” досить очевидно відбила прагнення автора [М. Івченка] .. зберегти свою особистість десь у мріях (з наук. літ.).

2. у знач. пред. Ясно, зрозуміло.

Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад (М. Коцюбинський);

Вже зараз очевидно, що через затримання російського танкера ускладняться трохи потеплілі відносини Вашингтона та Москви (з газ.).

3. у знач. вставн. сл. Мабуть, певно.

Боярин, очевидно, завагувався [завагався], але лиш на хвилю (І. Франко);

Це був, очевидно, запізнілий виводок [каченят], що не вбився ще в колодочки й не вмів літати (Б. Антоненко-Давидович);

Десь надсадно, як на заріз, ревіло теля, очевидно, загубивши матку (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очевидно — очеви́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. очевидно — I безперечно, безсумнівно, видимо і видимо, вочевидь, зрозуміло, очевидячки, очевидьки Фразеологічні синоніми: без будь-якого сумніву; без жодних сумнівів; без сумніву (сумнівів); видима річ; видиме діло; з усього видно; поза всякими сумнівами... Словник синонімів Вусика
  3. очевидно — 1》 Присл. до очевидний. 2》 у знач. присудк. сл. Ясно, зрозуміло. 3》 у знач. вставн. сл. Мабуть, певно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очевидно — Безперечно, бозсумнівно, напевно, певно Словник чужослів Павло Штепа
  5. очевидно — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
  6. очевидно — ОЧЕВИ́ДНО. 1. Присл. до очеви́дний. [Юда (очевидно імпровізує пародію на чиюсь промову):] Жий [живи], рибонько! (Л. Укр., III, 1952, 132); Князь Юрій Збаразький писав королю, що ніколи ще небезпека "війни з рабами" не загрожувала так очевидно (Іст. Словник української мови в 11 томах