1. Словник української мови у 20 томах

очолювати

ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.

Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь.

Полковник Трощинський .. скакав верхи, очоливши п'ять сотень козаків реєстрових (Г. Колісник);

Що старіший .. був бик, то більший табун він очолював (П. Загребельний);

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України (з мови документів);

Академік Шульга .. погодився очолити лабораторію ядерних досліджень (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очолювати — очо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. очолювати — Вести перед, ставати на чолі. Словник синонімів Караванського
  3. очолювати — див. керувати Словник синонімів Вусика
  4. очолювати — -юю, -юєш, недок., очолити, -лю, -лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. очолювати — ВЕСТИ́ (іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого-, що-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ОЧО́ЛЮВАТИ. — Док.: повести́, провести́, очо́лити. Тут ще наїзниця скакала І військо немале вела (І. Словник синонімів української мови
  6. очолювати — ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь. Спочатку партія боролася з підпілля, потім очолювала двомісячний загальний страйк... Словник української мови в 11 томах