очолювати
ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь.
Спочатку партія боролася з підпілля, потім очолювала двомісячний загальний страйк, потім повела збройні загони повстанців у відкритий бій (Смолич, Світанок.., 1953, 82);
Академік Шульга, повернувшись з Москви, погодився очолити лабораторію ядерних досліджень (Рибак, Час.., 1960, 649);
Самовіддану боротьбу українського народу за побудову комунізму очолює і спрямовує вірний бойовий загін великої КПРС — Комуністична партія України (Ком. Укр., 4, 1966, 7).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очолювати — очо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- очолювати — Вести перед, ставати на чолі. Словник синонімів Караванського
- очолювати — див. керувати Словник синонімів Вусика
- очолювати — -юю, -юєш, недок., очолити, -лю, -лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очолювати — ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь. Полковник Трощинський .. скакав верхи, очоливши п'ять сотень козаків реєстрових (Г. Колісник); Що старіший .. Словник української мови у 20 томах
- очолювати — ВЕСТИ́ (іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого-, що-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ОЧО́ЛЮВАТИ. — Док.: повести́, провести́, очо́лити. Тут ще наїзниця скакала І військо немале вела (І. Словник синонімів української мови