очунюватися

ОЧУ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЧУ́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм.

Прийти до пам'яті; опритомніти.

Лежить моя сердега, Неначе убита. Очунялась... дивується, Що ось була біла, А тепер така хороша, Мов сажу трусила (Я. Щоголів);

Очунявся він десь у верболозі, і перше почуття було – сльози (О. Донченко);

Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита і не тільки дукачі, а й керсетки, і вишиті сорочки, і полотно – все .. позабирано (Григорій Тютюнник).