ошийок
ОШИ́ЙОК, йка, ч.
1. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї.
Куховарам – нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. розм. Те саме, що ши́я 1.
Чиясь рука цупко .. вхопила його за ошийок (О. Гончар);
На скотині схудли ошийки, корови помарніли (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ошийок — оши́йок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ошийок — -йка, ч. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ошийок — Оши́йок, оши́йка; оши́йки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ошийок — ОШИ́ЙОК, йка, ч. Частина м’ясної туші, що прилягає до шиї. Куховарам — нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 493). Словник української мови в 11 томах
- ошийок — Ошийок, -йка м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224. Словник української мови Грінченка