1. Словник української мови в 11 томах

ошийок

ОШИ́ЙОК, йка, ч. Частина м’ясної туші, що прилягає до шиї.

Куховарам — нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 493).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошийок — оши́йок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ошийок — -йка, ч. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошийок — ОШИ́ЙОК, йка, ч. 1. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї. Куховарам – нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). 2. розм. Те саме, що ши́я 1. Чиясь рука цупко .. вхопила його за ошийок (О. Гончар); На скотині схудли ошийки, корови помарніли (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  4. ошийок — Оши́йок, оши́йка; оши́йки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ошийок — Ошийок, -йка м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224. Словник української мови Грінченка