1. Словник української мови у 20 томах

ошуканий

ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ошука́ти.

Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Вже серед неба сонце Ясніло мляво, холодно всміхалось, Мов зраджена, ошукана надія (І. Франко);

// ошу́кано, безос. пред.

Не міг повірити, що й мене тоді було ошукано (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошуканий — ошу́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ошуканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до ошукати. || у знач. прикм. || ошукано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ошуканий — Ошу́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ошуканий — ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошука́ти. Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (Гончар, III, 1959, 354); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах