1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ошуканий

ошу́каний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ошукати.

|| у знач. прикм.

|| ошукано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошуканий — ошу́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ошуканий — ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ошука́ти. Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (О. Гончар); // у знач. прикм. Вже серед неба сонце Ясніло мляво, холодно всміхалось, Мов зраджена, ошукана надія (І. Словник української мови у 20 томах
  3. ошуканий — Ошу́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ошуканий — ОШУ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошука́ти. Щойно ошукані Хомою і тому особливо люті артилеристи з батогами накинулися на його коней (Гончар, III, 1959, 354); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах