1. Словник української мови у 20 томах

ошурки

ОШУ́РКИ, рок, мн.

Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці.

У трубці з двома електродами містяться дрібні ошурки (з навч. літ.);

Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (О. Донченко);

Сонце .. палахкотіло срібною усмішкою, від якої весь світ здавався посрібленим дрібненькими ошурками (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошурки — ошу́рки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. ошурки — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. ошурки — -рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються під час його обробки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошурки — ОШУ́РКИ, рок, мн. Дрібні порошкоподібні частинки металу, що утворюються при його обробці. Не можна здувати ротом ошурок з виробів, бо можна запорошити очі собі або сусідові (Практ. з машинозн., 1957, 64); Марійка .. здунула ошурки і рішуче відклала набік свердло (Донч., V, 1957, 366). Словник української мови в 11 томах